Історія справи

Постанова ВГСУ від 03.07.2014 року у справі №5013/1716/12
Постанова ВГСУ від 26.02.2015 року у справі №5013/1716/12
Постанова ВГСУ від 02.10.2014 року у справі №5013/1716/12
Постанова ВГСУ від 06.03.2014 року у справі №5013/1716/12
Постанова ВГСУ від 03.07.2014 року у справі №5013/1716/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Справа № 5013/1716/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.12.14у справі№5013/1716/12господарського судуКіровоградської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

доВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"простягнення сумиза участю представників від:позивачаКость О.Г. (дов. від 18.04.14)відповідачаВолошина О.О. (дов. від 25.12.14)

В С Т А Н О В И В :

04.11.14 Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" звернулося до господарського суду Кіровоградської області із заявою про виправлення помилки в наказі господарського суду Кіровоградської області від 20.03.14 №5013/1716/12 допущену при його оформленні та видачі, зазначивши в ньому 770607,26 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 17.11.14 (суддя

Кабакова В.Г.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.12.14 (колегія суддів у складі: головуючого-судді

Пархоменко Н.В., суддів: Коваль Л.А., Кощеева І.М.), у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про виправлення помилки у наказі від 20.03.14 відмовлено. Судові акти обґрунтовані тим, що в судових наказах відсутні помилки.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, задовольнити заяву про виправлення помилки в наказі. Скарга обґрунтована тим, що в мотивувальній частині постанови від 06.03.14 Вищий господарський суд України встановив, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.10.13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.13 з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 963865,83 грн., у стягненні 1003478,51 грн. відмовлено. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди скористалися правом, наданим ст.233 Господарського кодексу України, та зменшили розмір стягуваної пені на 50%, тобто до 963865,83 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що з нього підлягає стягненню пеня виключно у сумі 963865,83 грн., оскільки в решті заявленої до стягнення судом було відмовлено (1967344,34 грн. (заявлена до стягнення сума пені) - 39612,68 грн. (сума пені щодо якої застосовано позовну давність) /50% (розмір, на який зменшено пеню) = 963865,83 грн.). З урахуванням наказу господарського суду від 26.06.13 №5013/1716/12 про стягнення пені у сумі 193258,57 грн., пеня, яка підлягає стягненню складає 770607,26 грн. (963865,83 грн. - 193258,57 грн.), у зв'язку з чим в наказі господарського суду від 20.03.14 підлягає виправленню сума пені з 963865,83 грн. на 770607,26 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 193258,57 грн., стягнута постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.13 (на виконання якої виданий наказ від 26.06.13), та пеня у сумі 963865,83 грн., стягнута рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.10.13 (на виконання якого виданий наказ від 20.03.14, який, втім, собою не змінює наказ від 26.06.13). Вказаний висновок міститься і в постанові Вищого господарського суду України від 02.10.14.

Незважаючи на те, що судом касаційної інстанції вже зазначено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню обидві вищевказані суми (193 258,57 грн. та 963865,83 грн.), відповідач фактично вимагає ревізії постанови Вищого господарського суду України, використовуючи процесуальну форму заяви про виправлення помилки в наказі.

Відповідно до частини 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. (частина 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 117 Господарського процесуального кодексу України. А оскарження постанови Вищого господарського суду від 02.10.14 має здійснюватися виключно в порядку ст.ст.11114 - 11119 Господарського процесуального кодексу України, а не шляхом подання заяв про внесення змін до наказу.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність поданої заяви, оскільки ревізія, зміна змісту, скасування постанов Вищого господарського суду України не відноситься до компетенції суду першої інстанції, вказане суперечило б положенням параграфу 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 в справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України", за змістом якого, у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі "Брумареску проти Румунії", параграф 61).

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.12.14 у справі №5013/1716/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

Д. С. Кривда